Цей матеріал ми хотіли почати з дошкульної цитати якогось відомого діяча про важливість інформації в сучасному світі. Однак з’ясувалося, що більшість таких фраз або втратили свою актуальність, або прямо суперечать одна одній.
Втім, є одна цікава думка, яка найбільш точно описує сьогоднішню ситуацію в інформаційній сфері: засоби масової інформації не менш небезпечні, ніж засоби масового ураження.
Як і будь-які інші організації, ЗМІ впливають на економічну, екологічну та соціальну сфери і зобов’язані нести за це певну відповідальність. Тільки, на відміну від решти бізнесу, ЗМІ ще й формують світогляд людей, впливають на їх вибір, рішення, і навіть характер людини. В даному випадку ЗМІ беруть на себе ряд важливих додаткових зобов’язань перед суспільством.
Щоранку ми дізнаємося про події, які відбулися в світі. Хочемо ми цього чи ні, але потік інформації наздоганяє кожного: в інтернеті, телевізорі, по радіо, в соцмережах, через знайомих і друзів. І добре б, якби новини були хорошими. Але хороші новини ніхто не читає, тому щоранку в гонитві за трафіком редактори інформаційних агентств готуються «годувати» людей страхом, придумуючи сенсаційні заголовки і деталізуючи найстрашніші подробиці.
Так відбувається тому, що ЗМІ не справляються зі своєю основною місією – подавати точну, чітку, виважену і правдиву інформацію, не прикрашати факти, не перекручувати їх на догоду чиїмось інтересам або для створення сенсації.
На практиці більшість медіа – як інтернет-сайтів, так і телеканалів – ігнорують стандарти професії і працюють виключно на трафік. «Джинса», неперевірена інформація від сумнівних джерел, політичні маніпуляції стали не виключенням з правил, а скоріше нормою в українських новинах.
В епоху тотальної дезінформації і гібридних інформаційних кампаній ЗМІ повинні зважувати кожне слово, кожен факт, оскільки їх спотворення може привести до катастрофічних наслідків! А всі ми знаємо, наскільки довірливі українці.
Журналістика в Україні повинна еволюціонувати. Ви – засоби МАСОВОЇ інформації, це означає, що ваш вплив на суспільство – МАСОВЕ. І відповідальність повинна бути пропорційною впливу на уми людей. Зрештою, мова йде про банальну людяність, про совість і порядність. Журналіст за визначенням не повинен брехати.
Соціальна відповідальність ЗМІ, серед іншого, може проявлятися в популяризації самого поняття соціальної відповідальності. Іншими словами, сайти і ТБ-канали, маючи багатомільйонну аудиторію, повинні частіше говорити про необхідність об’єднання для вирішення актуальних соціальних проблем.
Адже яка головна зброя ЗМІ? Масовість. І найбільш ефективною вона буде не під час ситуативної поїздки до дитячого будинку з продуктовими наборами, а коли про цей дитячий будинок і проблеми його маленьких мешканців дізнається мільйон людей. Серед них обов’язково знайдуться два-три благодійники, які допоможуть малятам.
Сьогодні засоби масової інформації розміщують соціальні матеріали вкрай неохоче. Інформаційна рутина перетворила навіть самі «трушні» сайти і канали в цинічні комерційні машини, які харчуються страхом людей. ЗМІ міряються впливом на суспільство, хваляться розміром аудиторії і кількістю лайків у соцмережах.
Вбивства, вибухи і різні катастрофи приносять значно більше трафіку, ніж добрі, хороші новини. І звинувачувати одні лише ЗМІ в цьому не можна, адже попит породжує пропозицію. У божевільний час людина очікує чергової божевільної події. Тільки вона не обов’язково має бути поганою.
Журналісти повинні відучити українців підсвідомо бажати негативу. Пишіть більше про добрі справи, про людей і організації, які роблять цей світ кращим. Використовуйте свій масовий вплив з благою метою, об’єднуйте людей, формуйте «Армію добра»!
Ми будемо вдячні нашим читачам і експертам за їх думки про те, якою конкретно повинна бути соціальна відповідальність ЗМІ. Надсилайте свої пропозиції на obozrevatel@igenerator.org.
kabinet-es-pfrf.ru
29 Жов 2020Чутки сприяють узгодженню індивідуальної свідомості з масовою, слугують засобом адаптації колективної свідомості до реальних чи удаваних загроз. Слід зазначити, що, на відміну від анекдотів і приказок, чутки належать до принципово іншої неписьмової комунікації через неможливість адекватно їх зафіксувати. Чутки доповнюють або підмінюють офіційні джерела інформації. Проте вони все ж можуть з явитися і на шпальтах газет, у радіо- та телеефірі, в мережі Internet. Проте це не основний канал їх поширення. Інтерес до анекдота обумовлюється його особливостями наповненістю енергетичним зарядом темолептичної спрямованості, яскравій забарвленості та особливій лексично-семантичній побудові. За визначенням анекдот має бути незнайомим реципієнтові. На відміну від чуток він не передбачає обговорення, а його семіотична і семантична побудова не можуть бути змінені. А дотепність і влучність забезпечує анекдотові тривале життя.