Соціальний урожай: чому агробізнес повинен допомагати суспільству

Соціальний урожай: чому агробізнес повинен допомагати суспільству

Місяць тому український уряд анонсував амбітні плани — зробити Україну «гарантом світової продовольчої безпеки», вийти на світовий ринок в якості «аграрної наддержави» і забезпечити продовольством всіх партнерів.

Український АПК справді має достатній потенціал для реалізації задуманого. Підтвердження цьому — останні дані індустрії. Наприклад, за 19/20 роки Україна експортувала рекордні понад 57 мільйонів тонн зерна і борошна.

Показовими також є надприбутки українських агрокомпаній, які складають десятки мільярдів гривень. Наприклад, за підсумками 2018 фінансового року загальний дохід 10-ти найбільших агрофірм України склав майже 300 млрд гривень. Актуальні дані про дохід агробізнесу найближчим часом можна буде дізнатися на сайті Lepta.

З урахуванням світових викликів і динаміки розвитку АПК очевидно, що агрохолдинги будуть зміцнювати свої позиції і нарощувати виробництво. Відповідно, зростатиме їхній вплив на навколишнє середовище і суспільство.

Наразі у гонитві за прибутками агробізнес, м’яко кажучи, не сильно турбується про екологію. Підприємства виснажують землю, з року в рік засаджуючи території високоприбутковими культурами, такими, як кукурудза або соняшник.

Крім того, агрокомпанії щедро «удобрюють» землю різноманітними хімікатами. За останні роки кількість мінеральних добрив збільшилася більш ніж удвічі. Також зросло використання різних пестицидів, які впливають як на флору, так і на фауну. Найбільшої шкоди від хімікатів зазнає бджільництво, а конфлікти пасічників з аграріями перейшли із ситуативних у систематичні і набули національних масштабів.

Держава на все це дивиться крізь пальці, хоча тільки ледачий не говорить про те, що українське село повільно вмирає, втрачаючи молодь, не маючи належної освіти, медицини, сфери дозвілля.

Великі агрохолдинги і латифундисти дають мало роботи місцевому населенню і люди біжать із сіл, кидаючи землю. А одна з основних функцій держави — це зробити так, щоб свій народ залишався і жив в достатку на своїй землі. Бо якщо цього не робити, то на землі народу — прийдуть народи без землі…

У попередніх матеріалах на сайті Lepta неодноразово озвучувався важливий меседж: чим більший вплив бізнесу, тим більша його відповідальність. Компаніям так чи інакше доведеться активізувати соціальний напрямок. Агробізнес не може розвиватися без суспільства, він зобов’язаний реагувати на проблеми людей і забезпечувати їх потреби. Особливо, якщо проблеми виникають з вини підприємства.

Насправді українські агрокомпанії регулярно заявляють, що беруть участь у вирішенні соціальних проблем на територіях, де ведуть свою діяльність. Керівники напрямків КСВ цих компаній озвучують мільйонні витрати на фінансування різних місцевих проектів.

Однак на практиці складно оцінити реальну лепту, яку агробізнес вносить у вирішення проблем громад. Куди конкретно витратили ці мільйони? Яка проблема була вирішена? Про ефективність вжитих заходів можна сперечатися.

Більш того, вирішуючи, наприклад, інфраструктурні проекти на місцях — побудувати або відремонтувати дорогу, провести інтернет і т.д., — компанії отримують вигоду і для себе. Тобто для поліпшення логістики в будь-якому випадку потрібно модернізувати інфраструктуру на території, де компанія працює. Адже не будуть зерновози їздити по розбитій дорозі, правда? Як правило, деякі компанії це подають як вияв соціальної відповідальності. На сайті Lepta найближчим часом будуть сформовані рейтинги соцвідповідальності українського бізнесу, які покажуть реальний масштаб їх діяльності на цьому напрямку.

Вплив агрокомпаній на суспільство у більшості випадків не відповідає витратам, які виділяються на соціальні проекти. І справа аж ніяк не в кількості коштів. У нинішні важкі часи агробізнес має розширити і систематизувати свою участь у вирішенні проблем суспільства. Компанії повинні переосмислити саме поняття соціальної відповідальності і взяти на себе зобов’язання ще й соціального драйвера.

Агробізнес має розвивати взаємодію з суспільством. У першу чергу – з місцевими громадами, на території яких він веде свою діяльність.

При цьому самі українці також не повинні сидіти склавши руки в очікуванні, що хтось вгадає їх проблеми і потреби. Як мінімум, потрібно звертатися до таких компаній з ініціативами та пропозиціями і озвучувати поточні потреби.

На основі діалогу можуть бути затверджені, наприклад, ефективні спільні цільові соцпрограми або інші важливі проекти. Історія показує, що об’єднання допомагає вирішувати найскладніші завдання. Синергія бізнесу і суспільства обов’язково дасть необхідний результат, це в будь-якому випадку win-win.

Ми будемо вдячні нашим читачам і експертам за їх думки про те, якою конкретно повинна бути соціальна відповідальність агрохолдингів. Надсилайте свої пропозиції на obozrevatel@igenerator.org.

На сайті Lepta найближчим часом можна буде дізнатися, як український бізнес, в тому числі агрокомпанії, допомагає українцям в задоволенні актуальних потреб і вирішенні наболілих проблем.


Добавить комментарий

×