Як на “Дачі” рятують життя і сім’ї: інтерв‘ю Наталії Оніпко

Як на “Дачі” рятують життя і сім’ї: інтерв‘ю Наталії Оніпко

Як виявилося, дачі можуть бути різними. На одних народ відпочиває від трудових буднів і міської метушні. А на інших – маленькі діти відновлюються після тяжкого лікування і сімейної розлуки.

Президент благодійного фонду “Запорука” Наталія Оніпко вже 11 років працює над благодійним проектом для онкохворих дітей “Дача”. Ми попросили її розповісти про проблеми благодійності в Україні і конкретно про проект для онкохворих.

  • Цікава назва для оздоровчого центру – “Дача”. Звідки вона, чим займається ваш центр?

Центр “Дача” для онкохворих дітей існує вже 11 років, і за цей час став тимчасовим будинком для понад 1200 сімей, які приїхали на лікування в Інститут раку. Спочатку центр називався “Посмішка”, проте лікарі Інституту раку чомусь відправляли пацієнтів не в Центр “Посмішка”, а “на дачу”. Виявилося, що так між собою будинок називали діти і батьки – адже тут вони відпочивали від лікарняних стін і медичних процедур.

Діти самі назвали його “Дача”. Фактично, це орендований будинок, в якому ми і наші волонтери створили максимально сімейну обстановку. Хвороба не повинна розривати сім’ю на частини, треба створювати простір, де сім’я була б в цей період разом.

Ми не раз ставали свідками, як через довгої розлуки розпадалися сім’ї. Це і стало головною мотивацією створити “Дачу”, що стала серцем фонду. На “Дачі” сім’ї живуть в повному складі: мама, тато, дитина, іноді братики-сестрички. У кожної сім’ї окрема кімната, яка на період лікування стає справжнім, нехай і тимчасовим, будинком.

  • Як діти сприймають таку зміну обстановки? Адже вони на довгий час лікування приїжджають на Дачу, а потім повертаються до звичайного життя?

Днями в гості приходила наша пацієнтка, яка одужала, Єва. Дівчинка, яка найдовше прожила на Дачі – 2 роки і 7 місяців. Сама дівчинка з окупованих територій. Батьки не могли повернутися на окупований Донбас. Їй просто нікуди було їхати. Організатори Дачі раді, що дитина одужала і пішов в перший клас. Єва сказала, що їй навіть було шкода залишати “Дачу”.

Або ось ще приклад. Софії було 3 роки, і вона жила там з самого початку, як тільки відкрили центр “Дача”. Вона одужала, і через 10 років ми з нею зустрілися в таборі “Переможець”. Двічі на рік фонд “Запорука” організовує табори для дітей, які одужали. У табір приїхали журналісти і запитували Софію, що вона пам’ятає про свою хворобу? Дівчинка відповіла, що про хворобу нічого не пам’ятає, крім того, що вона жила в чудовому красивому будинку.

Це і є символ нашого проекту. Дача робить так, що діти забувають про хворобу, а пам’ятають тільки сімейний затишок. Що вони були з сім’єю, і їм було комфортно.

  • Як змінює атмосфера Дачі характер дітей і батьків?

“Дача” – це місце, де створюється велика сім’я. Там можна залишити свою дитину на іншу маму. Батьки, які не вміли готувати яєчню, стають чудовими кулінарами, коли хочуть побалувати свою дитину. Адже під час хвороби у дітей практично пропадає апетит. І батьки готують за рідкісними рецептами.

Бувають випадки, коли діти, які були нашими підопічними, самі стають волонтерами фонду. Діти дуже тонко відчувають добро. Вони його приймають, а потім повертаються назад і примножують його.

Наша колишня пацієнтка Юля – це наймолодший волонтер фонду. Зараз їй 14 років. У неї в 3 роки була пухлина, яка важила 4 кілограми. Мала відбутися важка операція. Імовірність, що дитина виживе, була невелика. Але дівчинка одужала, вона займала призові місця на олімпіадах, була кращою ученицею. Зараз Юля проводить ярмарки, благодійні марафони в своєму місті Лубни. Вона збирає гроші для фонду.

  • Пані Наталю, ви сказали, що Дача – це орендований будинок. Чому у Вас немає свого приміщення?

Це болісна для нас тема! Дійсно, весь час існування Дачі – 11 років, ми орендуємо приміщення. “Дача” вже змінює третій будинок. У першому приміщенні ми не прожили й одного року. Господиня вирішила, що рак може залізти в стіни будинку. Орендодавець сказала: “Забирайтеся звідси. Ваш рак залізе в стіни і буде заражати всі подальші покоління “.

Це був перший дзвіночок щодо того, що потрібно будувати свій корпус. Ми не можемо собі дозволити, щоб наших дітей просто так виставляли на вулицю. Для дітей це був стрес, коли при них кричали: “Ідіть звідси, ви заразні”.

У другому будинку ми прожили 2 роки, але господарі вирішили відмовити нам через сімейні обставини. На третій локації “Дача” розташована вже 8 років. Нинішні орендодавці вирішили продати будинок, але не кваплять із виселенням. І ось в кінці 2018 року благодійний фонд почав будівництво свого власного корпусу, щоб ні від кого не залежати.

  • А на якій стадії будівництво нової “Дачі”? Якою вона буде?

Будівництво нашого власного корпусу триває майже два роки. Будівля готова вже на 60%. Зараз ми на стадії внутрішніх робіт і прокладки комунікацій.

Запланований бюджет будівництва – 19 мільйонів. Зібрано вже більше половини. Намічена дата здачі була призначена на 2021 рік. Але недавня пандемія завадила і затримала темпи. Деякі компанії відмовили нам у фінансуванні.

Зараз в старій будівлі ми можемо прийняти тільки 6 сімей, а нова розрахована на 15. Щоб діти на візках могли вільно пересуватися, ми обладнаємо нову будівлю пандусом, ліфтом і спеціальними санвузлами. У нас буде кабінет психології, це дуже важливо. Оскільки після того, як дитина закінчує лікування в інституті раку, її відразу відправляють додому, де ні про яку психологічну допомогу немає й мови.

Команда Лепти і Обозревателя закликає бізнес і всіх небайдужих людей надати фінансову, організаційну та ресурсну підтримку цього соціально значимого проекту, який рятує життя багатьох дітей вже протягом багатьох років.

Не стійте осторонь – внесіть свою лепту – один ваш добрий вчинок надихає інших на наступні!

Залишити відповідь

×